РОСА
Значення роса це
РОСА́, и́, ж. Краплі води, що осідають на поверхні грунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений приземний шар повітря. Поки сонце зійде, роса очі виїсть (Номис, 1864, № 5679); Ліс ще дрімає в передранішній тиші… Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (Коцюб., І, 1955, 148); За лісами день згасає, на траву спадають роси (Гур., Друзі.., 1959, 11); Вставали ми рано, ще тільки починала парувати роса (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 83); * У порівн. Ті сльози швидко висохли, як роса на сонці (Н.-Лев., III, 1956, 340); Росою холодною піт ліг на лоб (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 97); //Мокра від таких крапель трава. Свідок слави дідівщини З вітром розмовляє, А внук косу несе в росу, За ними співає (Шевч., І, 1963, 65); На світанні знову була атака, ішли на схід сонця по скупих серпневих росах (Гончар, II, 1959, 329); — У нас оце якраз яблука падають… Вийдеш на світанку, а вони — бух, бух. Візьмеш із роси, а вони свіжі, холодні (Тют., Вир, 1964, 349); // Пора доби, коли осідають такі краплі. Одного ранку ще до сонця, по білій росі, завідав він мене у пасіці (Вовчок, VI, 1956, 218); Над лугом підуть тихим льотом журавлі.. В похід росою рушили з землі… Птахи в похід (Ю. Янов., V, 1959, 76); Зустрінеться ватага косарів У час вечірніх рос, що впали на покоси (Рильський, II, 1946, 144); // Краплі будь-якої рідини, що осідають на чому-небудь, покривають щось. Антоша став мокрий і червоний од борщу та хазяйських турбот. На його білому лобі густо осіла роса (Коцюб., II, 1955, 386); Окуляри в теплій хаті зайшли росою, і староста нікого не видів (Март., Тв., 1954, 197); Чом очі карі сліз роса укрила..? (Гонч., Вибр., 1959, 341).
∆ Борошни́ста роса́ — назва хвороби рослин, при якій на листях і стеблах з’являється білий наліт, що нагадує борошно. Борошниста роса.. найбільше уражує пізні посіви люпину (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 159);
Ме́дяна́ роса́ див. ме́дяни́й.
◊ Щоб тобі́ (вам) з води́ й [з] роси́ йшло́ див. іти́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 881.
Роса, си, ж.
1) Роса. Поки сонце зійде, роса очі виїсть. Ном. № 5679. Сама ще молоденька, тільки як роса біла. МВ. І. 102. Перегнати на ро́су кого́. Задать кому. Ном. № 3470.
2) Божа роса. Молочные продукты. Ном. № 12371. За божу росу (молоко) не беруть грошей. Ном. № 12372. Ум. Росинка, росиночка, росиця, росичка, ро́сонька. Чуб. V. 283. Чуб. III. 476. Сонечко зійшло, росиця спала. Мет. 322.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 65.
роса́ (зменшено-пестливі — роси́нка, роси́ночка, роси́ця, роси́чка, ро́сонька) — краплі води, що осідають на поверхні ґрунту, рослин та інших предметів, коли з ними стикається охолоджений шар повітря; символ здоров’я, бо має цілющі властивості (лікує очі), особливо на Весняного Юрія («юр’євська роса»); пов’язується з Божою благодаттю; плодючість роси відтворено в приповідці: «Діти — то Божа роса»; символізує дівочу красу, як у пісні, де Юрій звертається до матері: «Ти подай, матко, ключі Одімкнути Небо, Випустити росу, Дівоцькую красу»; чудодійна, бо додає краси, особливо на Івана Купала; разом з тим в українських народних піснях символізує часто сльози, отже горе: «Упала роса на мої карі очі, а дрібні слізки на мої білі ніжки», «Чорна галочка на рокиті сиділа, хотіла рокиту обломити, — рокити не обломила, іно росу оббила. Дівка Домаха на посаді сиділа, хотіла матінку розвеселити — матінку не розвеселила, іно гірше засмутила», «Де матуся плаче, тихий дунай тече; де плаче сестриця, там стоїть води криниця; де милая ридає, там і роси немає», «Ой, стояла я з вечора до півночі, та впала роса на мої карі очі; не так на очі, як русую косу, либонь, я, мати, віночка не ношу»; пор. у приповідці: «Доки сонце зійде, роса очі виїсть»; у колядках, які славлять Христа, роса теж символізує сльози; оскільки сльоза символізує і чистоту, то цю прикмету перенесено й на росу як засіб очищення від деяких хвороб, наприклад від лишаїв, від корости; з Божою росою порівнювали молоко: «За Божу росу не беруть грошей»; роса зникає, як тільки встає сонце, звідси загадка: «Ішла пані через гори-доли, розсипала пацьорки: місяць видів — не повидів, сонце встало — позбирало»; звідси й символіка скороминучості: «Моя пригодонька, моя пригодонька, як літня роса: як вітер повіє, а сонце пригріє, спаде вона вся»; ще варіант: «Бо моя пригода, козацькая врода, як рання роса: як вітер повіє, сонечко пригріє, роса на землю впаде, так моя неслава, людська поговірка, усе марно пропаде»; пop. ще: «Ой, не бійся батенька свого, ой, бійся мене та й молодого: батенькова гроза — як літня роса, моя гроза — гірш лютого мороза» (тут літня роса протиставляється морозові, тобто інеєві, ожеледі, або зимовій росі, що колись так і звалася — моро́зом). Сама ще молоденька, тільки як роса біла (Марко Вовчок); На тім noдвір’ї впала росиця, 3 тої росиці стала криниця, А в тій криниці Пречиста Діва Христа купала (колядка); у сполученні: з во́ди і з ро́си — уживається як побажання доброго здоров’я; перегна́ти на росу́ — побити когось.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 509.
роса Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Rosa | роса |
роса Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rosa | rosa | rosa |
роса Рід - іменник, жіночий рід, неістота,іменник, чоловічий рід, істота, однина і множина
роса Словоформи слова
Називний | роса | роси |
Родовий | роси | рос |
Давальний | росі | росам |
Знахідний | росу | роси |
Орудний | росою | росами |
Місцевий | на/у росі | на/у росах |
Кличний | росо | роси |
роса Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
4 | 2 | 2 |
роса в англійській розкладці - hjcf
Цитати української літератури з використанням слова роса
"Ще не спала роса на траві, а вже три тіні стрибали по шляху аж за Дарницею: по боках дві довші, а всередині коротенька, енергійна, од якої стирчали, як у самоварі, редакторські уші"Васильченко Степан Васильович - Олив’яний перстень
"Ти чиста, наче вранішня роса,"Грінчак Василь Якович - «Ти не богиня, ти не Беатріче…»
"На Кубані, під проводом Гордія Дзябенка, молодий пересувний театр поставив «Сватання на Гончарівці», «Сто тисяч», «Марусю Богусдавку», «Доки сонце зійде — роса очі виїсть»."Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів
"Ранок був визивно барвистий, небо сходу вимазане охрою, забарвленою пурпуровими відтінками, верховіття стрільчастих топіль загорялося золотими чи краще жовто-гарячими пожежами, роса і свіжість заповняли тишу ласкою"Самчук Улас Олексійович - На твердій землі
"Але то буде не потоп, а впаде звичайна роса"Хвильовий Микола - Дорога й ластівка
"Другого ранку, коли висохла роса, всіх винесено на двір"Ольжич Олег - Рудько
"Місяць вже світив, зорі сяли, роса пала, – він усе ходив та й ходив"Вовчок Марко - Пройдисвіт
"Вже зірки позасвічувались на темно-блакитному небі і роса лягла важкими краплями на траву й на хліб, як Зінько з Гаїнкою верталися вдвох із пасіки додому, ідучи вузенькою стежечкою поміж високими житами."Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"Над тайгой легла роса густая,"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Скрізь квіти, ряст, ясна роса…"Українка Леся - В магазині квіток