РОКУВАТИ
Значення рокувати це
РОКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка, поет. Те саме, що приріка́ти 1. [Мартіан:] Я, мов ідолянин, дітей своїх на жертву рокував (Л. Укр., III, 1952, 293); Я ще не знав тоді, що над його чолом, Неначе шуляк, смерть поблискує крилом І кігті випуска, рокуючи на муку… (Рильський, І, 1960, 263).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 875.
рокувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rukovati | рокувати |
рокувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rokuvaty | rokuvaty | rokuvaty |
рокувати Рід - дієслово, недоконаний вид
рокувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рокую | рокуємо |
| 2 особа | рокуєш | рокуєте |
| 3 особа | рокує | рокують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рокуватиму | рокуватимемо |
| 2 особа | рокуватимеш | рокуватимете |
| 3 особа | рокуватиме | рокуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | рокував | рокували |
| Жіночий рід | рокувала | |
| Середній рід | рокувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | рокуймо | |
| 2 особа | рокуй | рокуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | рокуючи | |
| Минулий час | рокувавши |
рокувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |