РОКИТНИК

РОКИ́ТНИК, а, ч. (Cytisus L.). Чагарникова рослина родини бобових, яка має трироздільні листки й жовті, червоні або білі квіточки. Із чагарників місцями густі зарості утворюють карагана кущова і рокитник австрійський (Рослин. Нижн. Придніпр., 1956, 30); Жуки люпинового довгоносика живляться тільки бобовими рослинами, головним чином люпином, сераделою і жовтою акацією, а коли цих рослин нема,— люцерною, викою, горохом.. і дикоростучими — дроком, рокитником (Колг. Укр., 12, 1956, 17); Отруйні рослини, наприклад, рокитник, тис, не треба вводити в зелені насадження на тваринницькій фермі (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 874.

Рокитник, ка, м. Раст. а) Salix incybacea L, Salix rosmarinifolia. ЗЮЗО. І. 134. б) Cytisus biflorus L. ЗЮЗО. І. 120.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 64.