РОЗІМЧАТИ
Значення розімчати це
РОЗІМЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., рідко. Швидко поширити, рознести у всі боки. Все рознесуть буревійні [вітри] і геть розімчать у просторах (Зеров, Вибр., 1966, 222); // розм. Розтягти по частинах. — Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто! Такі й золоту гору розімчать! (Вовчок, І, 1955, 5).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 684.
Розімчати, чу́, чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. І. 10.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 46.
розімчати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Rosmini | розімчати |
розімчати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozimchaty | rozimchaty | rozimchaty |
розімчати Рід - дієслово, доконаний вид
розімчати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розімчу | розімчимо |
| 2 особа | розімчиш | розімчите |
| 3 особа | розімчить | розімчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розімчав | розімчали |
| Жіночий рід | розімчала | |
| Середній рід | розімчало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розімчімо | |
| 2 особа | розімчи | розімчіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розімчавши |
розімчати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |