РОЗІЗЛИТИСЯ
Значення розізлитися це
РОЗІЗЛИ́ТИСЯ, лю́ся, ли́шся, док. Виявити почуття злості. — Звичайне, я не схотіла і не поїхала: тоді він розізлився (Л. Укр., III, 1952, 610); Кріпко тоді розізлився Олекса Іванович на Семенівну (Вишня, II, 1956, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 683.
Розізлитися, лю́ся, лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. Н. Вол. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 46.
розізлитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| angry | разозлиться |
розізлитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozizlytysia | rozizlytysia | rozizlytysya |
розізлитися Рід - дієслово, доконаний вид
розізлитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розізлюся | розізлимося |
| 2 особа | розізлишся | розізлитеся |
| 3 особа | розізлиться | розізляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розізлився | розізлилися |
| Жіночий рід | розізлилася | |
| Середній рід | розізлилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розізлімося | |
| 2 особа | розізлися | розізліться |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розізлившись |
розізлитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |