РОЗЧУТИ
Значення розчути це
РОЗЧУ́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. і без додатка. Добре, ясно почути, розібрати те, що говорять. В гомоні почувся ковалів голос. Перших слів дехто й не розчув, бо не кричав коваль, а говорив стиха (Головко, II, 1957, 221); — Що батько хоче? — не розчувши, перепитав Олександр (Панч, Гомон. Україна, 1954, 38); // Відчути, уловити іронію, сарказм у чому-небудь. — Надзвичайно цікаві міркування,— так само тихо зауважив Каргат. Петушек розчув сарказм в його голосі (Шовк., Інженери, 1956, 131).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 864.
розчути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to hear | расслышать |
розчути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozchuty | rozchuty | rozchuty |
розчути Рід - дієслово, доконаний вид
розчути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розчую | розчуємо |
| 2 особа | розчуєш | розчуєте |
| 3 особа | розчує | розчують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розчув | розчули |
| Жіночий рід | розчула | |
| Середній рід | розчуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розчуймо | |
| 2 особа | розчуй | розчуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розчувши |
розчути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
розчути в англійській розкладці - hjpxenb
Цитати української літератури з використанням слова розчути
"Дід за гармидером не міг нічого розчути, він думав, що Улас каже, що завжди говориться при прощанні, тобто, щоб він передав поклони домашнім, і дід кричав у вікно вагона, що передасть, і махав поруділим брилем"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"— Сером? — здивовано перепитав Беймбет і приклав долоню до вуха, щоб краще розчути дивне слово"Антоненко-Давидович Борис Дмитрович - Кінний міліціонер