РОЗЧУМАТИ
Значення розчумати це
РОЗЧУ́МАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, діал. Розібрати, зрозуміти. Та як він не розглядів і не розчумав нічого? А тут усе видно! (Кв.-Осн., II, 1956, 235); Доки ми розчумали, що таке трапилось, дівчата вибігли з кімнати, а до дверей хтось постукав владно (Ю. Янов., II, 1958, 86).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 863.
Розчумати, маю, єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 62.
розчумати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
roscomare | розчумати |
розчумати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozchumaty | rozchumaty | rozchumaty |
розчумати Рід - дієслово, доконаний вид
розчумати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчумаю | розчумаємо |
2 особа | розчумаєш | розчумаєте |
3 особа | розчумає | розчумають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розчумав | розчумали |
Жіночий рід | розчумала | |
Середній рід | розчумало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розчумаймо | |
2 особа | розчумай | розчумайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | розчумавши |
розчумати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
9 | 4 | 5 |