РОЗЧИНЯТИ

Значення розчиняти це

РОЗЧИНЯ́ТИ1, я́ю, я́єш, недок., РОЗЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., перех.

1. Відчиняти, розкривати (двері, вікно і т. ін.). Повернувся він, а моя дочка іде навпроти його, двері розчиняє (Вовчок, І, 1955, 240); Хутко скочила дівчинка з ліжка і розчинила вікно навстіж (Донч., VI, 1957, 29); // Відчиняючи, розкриваючи двері, вікно і т. ін., робити вільним доступ, прохід куди-небудь. Я розгублено.. подивився на Професора, а останній розчиняв тим часом шафу і пропонував мені ще цілу гору книжок (Ю. Янов., II, 1958, 122); Парадне розчинила Тося і пропустила Саїда (Ле, Міжгір’я, 1953, 168); // рідко. Розтуляти що-небудь стулене, стиснуте. Він.. розчиняє рота, намагається щось крикнути, але замість крику виривається хрипливий клекіт (Стельмах, І, 1962, 383).

2. розм. Те саме, що анатомува́ти. Приїхали [судові], ножі беруть, І генерала розчиняють, І яд находять в животі (Шевч., II, 1953, 225); // Очищати від нутрощів, потрухів; патрати. Надія взялася розчиняти рибу (Чорн., Красиві люди, 1961, 85).

РОЗЧИНЯ́ТИ2, я́ю, я́єш, недок., РОЗЧИНИ́ТИ, чиню́, чи́ниш, док., перех.

1. Змушувати розчинитися в чому-небудь (див. розчиня́тися2 1). Вода має дуже важливу властивість розчиняти інші речовини (Хімія, 7, 1956, 72); Лікується [Аврам] камфорою, п’є її, розчинивши в горілці (Рильський, Бабине літо, 1967, 77).

2. перен. Примушувати злитися з чим-небудь, стати частиною чогось. Комсомольці-господарі кинулися їх [новаків] термосити, здоровкатися, розчинили в своїй компанії, і всі рушили до автобуса (Ю. Янов., II, 1954, 142).

3. Розводити борошно рідиною, приготовляючи тісто. Під припічком воду брала, Гречаники розчиняла (Чуб., V, 1874, 1173); — Мамо, я пироги розчиню… У мене питльованої [муки] трохи є і дрова сухі в печі лежать (Кучер, Прощай.., 1957, 169).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 861.

Розчиняти, няю, єш, сов. в. розчини́ти, ню́, ниш, гл.

1) Отворять, отворить, растворять, растворить. Двері розчиняє. МВ. ІІ. 177.

2) Растворять, растворить, дѣлать, сдѣлать закваску для хлѣба. МУЕ. III. 34. Св. Л. 97. Гречаники розчиняла. Чуб. V. 1173.

3) Вскрывать, вынимать, вынуть внутренности. Стали розчинять рибу. Грин. І. 66.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 61.

розчиняти Переклад слова

Переклад на англійську
Translate		Переклад на російську
Перевод
dissolveрастворять

розчиняти Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
rozchyniatyrozchyniatyrozchynyaty

розчиняти Рід - дієслово, недоконаний вид

розчиняти Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особарозчиняюрозчиняємо
2 особарозчиняєшрозчиняєте
3 особарозчиняєрозчиняють
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особарозчинятимурозчинятимемо
2 особарозчинятимешрозчинятимете
3 особарозчинятимерозчинятимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідрозчиняврозчиняли
Жіночий рідрозчиняла
Середній рідрозчиняло
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа розчиняймо
2 особарозчиняйрозчиняйте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часрозчиняючи
Минулий часрозчинявши

розчиняти Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

розчиняти в англійській розкладці - hjpxbyznb

Цитати української літератури з використанням слова розчиняти

"Улита веліла розчиняти і хліб, і печиво паляниць, і печиво книшів, і пироги; веліла різати двоє гусей, порося…"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Причепа

"Буено, який досі мовчав і тільки зиркав то на лікаря, то на вкраїнця, схопився з місця й заходивсь розчиняти валізку, яку приніс Ернесто"Білик Іван Іванович - Танго

"Тепер усі запорожці, роздягнені, щоб не псувати одежі, як мати породила, узброїлися ножами й чингалами й почали розчиняти й солити рибу"Кащенко Адріан Феофанович - З Дніпра за Дунай