РОЗЧИННИК
Значення розчинник це
РОЗЧИ́ННИК, а, ч., хім. Сполука або суміш, що розчиняє якусь іншу речовину. Вода є сировиною, мийним засобом, розчинником, фільтром, транспортним шляхом тощо (Наука.., 4, 1972, 41); Як розчинник, крім води, використовують часто спирт, ефір, скипидар (Цікава хімія, 1954, 122).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 860.
розчинник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the solvent | растворитель |
розчинник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozchynnyk | rozchynnyk | rozchynnyk |
розчинник Рід - іменник, чоловічий рід, неістота
розчинник Словоформи слова
| Називний | розчинник | розчинники |
| Родовий | розчинника | розчинників |
| Давальний | розчинникові, розчиннику | розчинникам |
| Знахідний | розчинник | розчинники |
| Орудний | розчинником | розчинниками |
| Місцевий | на/у розчиннику | на/у розчинниках |
| Кличний | розчиннику | розчинники |
розчинник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |