РОЗФУКУВАТИ
Значення розфукувати це
РОЗФУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Роздмухувати. У міха зразу якийсь короткий дух, він іще не набрався повітря, не вложився до праці; він розфукує вугля, а огню не скріплює (Фр., IV, 1950, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 848.
розфукувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| raspakovatj | розфукувати |
розфукувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozfukuvaty | rozfukuvaty | rozfukuvaty |
розфукувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розфукувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розфукую | розфукуємо |
| 2 особа | розфукуєш | розфукуєте |
| 3 особа | розфукує | розфукують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розфукуватиму | розфукуватимемо |
| 2 особа | розфукуватимеш | розфукуватимете |
| 3 особа | розфукуватиме | розфукуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розфукував | розфукували |
| Жіночий рід | розфукувала | |
| Середній рід | розфукувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розфукуймо | |
| 2 особа | розфукуй | розфукуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розфукуючи | |
| Минулий час | розфукувавши |
розфукувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |