РОЗУЧЕНИЙ
Значення розучений це
РОЗУ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розучи́ти; // розу́чено, безос. присудк. сл. В Берлін виїхав на гастролі колектив Державного українського народного хору.. До гастролей розучено ряд німецьких пісень (Літ. Укр., 27.IV 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 847.
розучений Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| studied | разучен |
розучений Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozuchenyi | rozuchenyi | rozuchenyy |
розучений Рід - прикметник
розучений Словоформи слова
| Називний | розучений | розучена | розучене | розучені |
| Родовий | розученого | розученої | розученого | розучених |
| Давальний | розученому | розученій | розученому | розученим |
| Знахідний | розучений, розученого | розучену | розучене | розучені, розучених |
| Орудний | розученим | розученою | розученим | розученими |
| Місцевий | на/у розученому, розученім | на/у розученій | на/у розученому, розученім | на/у розучених |
розучений Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |