РОЗТЯГАТИСЯ

РОЗТЯГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗТЯ́ГУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТЯГТИ́СЯ і РОЗТЯГНУ́ТИСЯ, тягну́ся, тя́гнешся; мин. ч. розтя́гся, тягла́ся, ло́ся і розтягну́вся, ну́лася, лося; док.

1. Сильно натягуючись, ставати довшим, ширшим, більшим за розміром. Від залізної шматини відскакують іскри, вона розтягається в довжину, тоншає (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 200); Обличчя Мирона розтягається в широкій посмішці (Стельмах, II, 1962, 73); Водень дуже швидко проникає в сталь, якщо вона одночасно розтягується (Наука.., 5, 1958, 13); Балабуха осміхнувся. В його [нього] рот розтягся (Н.-Лев., III, 1956, 19); // перев. док. Стати ніби довшим, схуднувши (звичайно про обличчя). Перемінився Порох з того часу.. Колись кругле обличчя розтяглося вдовж, осунулось (Мирний, I, 1949, 386); // Мати властивість витягатися. Основна вимога до тіста для капами — щоб воно добре розтягувалось (Укр. страви, 1957, 342).

Розтяга́ється (розтя́гується, розтя́гся, розтягла́ся, розтягли́ся і т. ін.) бая́н (гармо́нія, міхи́ бая́на, гармо́нії і т. ін.) — грає баян (гармонія і т. ін.). Коли весілля розгорілося і люди загомоніли на всі лади, знову вдарили бубни, розтяглися міхи баянів (Цюпа, Назустріч.., 1958, 445).

2. Пошкоджуватися внаслідок падіння, удару, різкого, незручного руху і т. ін. (про сухожилля, зв’язку і т. ін.).

3. Простягатися, випрямляючись, випростуючись. — А ви чого, паничу, розтяглися, як кіт на печі? Уставайте лиш, покуримо (Мирний, І, 1954, 335); Вона [гадюка] розтяглась на широкому пеньку і вигрівається на сонці (Коп., Як вони.., 1948, 20); По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш — хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (Головко, II, 1957, 401); // розм. Падати ниць, витягнувшись на весь зріст. Хлоп’ята натягають на кучеряві голови шапки і, штовхаючись у дверях, вилітають з хати, хочуть на дурничку прокататися на Барбосі, але той передбачливо дає задній хід, близнята розтягуються на снігу, лицем в лице, і так деякий час заливаються реготом (Стельмах, І, 1962, 243); Невиховані люди.. заходяться реготом, дивлячись, як хтось, посковзнувшись, розтягся на льоду (Наука.., 4, 1966, 19).

4. Розташовуватися, розміщуватися в одну лінію на значному протязі. — Вистроїтися в два ряди! — наказав гетьманець, і натовп почав лаштуватися, розтягуючись у довгу стрічку (Багмут, Опов., 1959, 21); На багато кілометрів розтягувались обози богунців, що везли піхоту, боєприпаси, харчі (Скл., Легенд. начдив, 1957, 55); Уздовж колій розтяглися по степу червоногвардійці довгим ключем. Ідуть на допомогу Арсеналу (Довж., І, 1958, 56); Панни й паничі пішли тією стежечкою, розтягнувшись довгим рядком (Н.-Лев., IV, 1956, 81); По шляху з Перекопу, розтягнувшись довжелезною смугою, мчать автомобілі (Гончар, II, 1959, 359); На шість миль розтягся табір понад річкою при лісі,— військо стало для перепочинку (Ле, Наливайко, 1957, 249); // Ставати надто довгим. Дівчина була як у гарячці. П’яти її немов прикипали до землі; серце хололо, в голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю… (Коцюб., І, 1955, 250).

5. Тягнутися, тривати надто довго (про час, строк дії, протікання чого-небудь, користування чимсь). Зміст поняття засвоюється не зразу, а поступово, частинами, іноді засвоєння розтягається на значний час (Рад. психол. наука.., 1958, 158); Робота над рисунками розтяглась аж на вісім вечорів (Шовк., Інженери, 1956, 342); Думалось, щоб до жнив і пошабашити з війною, а воно не вийшло.. Наскільки ж тепер усе це розтягнеться? (Гончар, II, 1959, 86).

6. тільки недок. Пас. до розтяга́ти, розтя́гувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 837.