РОЗСУКУВАТИ

РОЗСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗСУКА́ТИ, розсучу́, розсу́чиш і розсука́ю, розсука́єш, док., перех.

1. Розкручувати, розплітати, розділяти на волокна, частини що-небудь зсукане, звите. Щоб не було потовщення [у виробі], в місцях з’єднання нитку пров’язують щільніше. Якщо нитки дуже товсті, кінчики їх злегка розсукують і висмикують з них частину волокон (В’язання.., 1957, 30).

2. розм. Відгортати, відкочувати що-небудь засукане.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 820.

Розсукувати, кую, єш, сов. в. розсука́ти, ка́ю, єш, гл. Разсучивать, разсучить, раскручивать, раскрутить.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 59.