РОЗСУДИТИ

Значення розсудити це

РОЗСУДИ́ТИ див. розсу́джувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 820.

розсудити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
judgeрассудить

розсудити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
rozsudytyrozsudytyrozsudyty

розсудити Рід - дієслово, доконаний вид

розсудити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особарозсуджурозсудимо
2 особарозсудишрозсудите
3 особарозсудитьрозсудять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідрозсудиврозсудили
Жіночий рідрозсудила
Середній рідрозсудило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа розсудімо
2 особарозсудирозсудіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часрозсудивши

розсудити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

розсудити в англійській розкладці - hjpcelbnb

Цитати української літератури з використанням слова розсудити

"От і почав Чоловік думати та гадати, як тих вину-ватих розсудити."Мирний Панас - Казка про правду та кривду

"Доброчин і Сігурд стояли біля дверей, а ватажок варягів навіть не запросив їх сісти, неначе то були чолобитники й він мав розсудити їх"Білик Іван Іванович - Похорон богів

"— Воно то як розсудити сознатільно, ти маєш правду"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"— Це діло треба розсудити."Мирний Панас - Повія

"Те, Скарго, міг би розсудити й дурний, який у письмі й правді кохається і не спокушений ще звабою віку цього, бо коли щастя латинського костьолу — пекло, так і школи, й науки його — прірва й вічна погибель"Вишенський Іван - Зачіпка мудрого латинника з дурним русином…

"Утраплю! А як по правді розсудити, то все-таки на мов вийде, що Хівря — дуля з хвостом! Бо я, значить, кум, а ти — кума, а Хівря?."Мирний Панас - Лихо давнє й сьогочасне

"Вони покрутились-покрутились та й кажуть: «Не можемо вас розсудити, ідіть до вищих!» А то вони розсудити можуть, та тільки не хочуть"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами