РОЗСМИКУВАТИСЯ

РОЗСМИ́КУВАТИСЯ¹, ується, недок. Пас. до розсми́кувати¹.

РОЗСМИ́КУВАТИСЯ², ується, недок., РОЗСМИКНУ́ТИСЯ, не́ться, док.

1. Роз’єднуватися від смикання (про з’єднане, зчеплене).

2. тільки недок. Пас. до розсми́кувати².

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 811.

Розсмикуватися, куюся, єшся, сов. в. розсмикатися, каюся, єшся, гл. Раздергаться. Драг. 79.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 57.