РОЗСВІТИТИ
Значення розсвітити це
РОЗСВІТИ́ТИ див. розсві́чувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 801.
Розсвітити, чу, тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!… От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 56.
розсвітити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rossway | розсвітити |
розсвітити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozsvityty | rozsvityty | rozsvityty |
розсвітити Рід - дієслово, доконаний вид
розсвітити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розсвічу | розсвітимо |
| 2 особа | розсвітиш | розсвітите |
| 3 особа | розсвітить | розсвітять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розсвітив | розсвітили |
| Жіночий рід | розсвітила | |
| Середній рід | розсвітило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розсвітімо | |
| 2 особа | розсвіти | розсвітіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розсвітивши |
розсвітити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |