РОЗРІЗНЮВАТИ
Значення розрізнювати це
РОЗРІ́ЗНЮВАТИ1, юю, юєш, РОЗРІЗНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗРІЗНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док. Відокремлювати, відділяти одне від одного. І сумно йшли броньовики, що розрізняли нас стіною, — нас і ворожії полки (Сос., II, 1958, 390); // Розлучати кого-небудь з кимсь. — Мені шкода було розрізняти тебе з товаришем, з другом (Гр., II, 1963, 124); Полюбилася я, Одружилася я З безталанним сиротою — Така доля моя! Люде гордії, злі Розрізнили, взяли Та повезли до прийому — Оддали в москалі! (Шевч., II, 1963, 139).
РОЗРІ́ЗНЮВАТИ2 див. розрізня́ти1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 794.
розрізнювати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to distinguish | различать |
розрізнювати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozrizniuvaty | rozrizniuvaty | rozriznyuvaty |
розрізнювати Рід - дієслово, недоконаний вид
розрізнювати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розрізнюю | розрізнюємо |
| 2 особа | розрізнюєш | розрізнюєте |
| 3 особа | розрізнює | розрізнюють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розрізнюватиму | розрізнюватимемо |
| 2 особа | розрізнюватимеш | розрізнюватимете |
| 3 особа | розрізнюватиме | розрізнюватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розрізнював | розрізнювали |
| Жіночий рід | розрізнювала | |
| Середній рід | розрізнювало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розрізнюймо | |
| 2 особа | розрізнюй | розрізнюйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розрізнюючи | |
| Минулий час | розрізнювавши |
розрізнювати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |