РОЗРУХУВАТИ
Значення розрухувати це
РОЗРУ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗРУ́ХАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розвору́шувати 2. - Вона все так завзято мовчала, що я остаточно втратив надію розрухати її до переписки зо мною (Коб., II, 1956, 310); Я вмисне затівав яку-небудь далеку прогулку [прогулянку] чи поїздку, аби хоч трохи розрухати бідного хлопця (Хотк., І, 1966, 156).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 798.
розрухувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| retrograde | розрухувати |
розрухувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozrukhuvaty | rozrukhuvaty | rozrukhuvaty |
розрухувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розрухувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розрухую | розрухуємо |
| 2 особа | розрухуєш | розрухуєте |
| 3 особа | розрухує | розрухують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розрухуватиму | розрухуватимемо |
| 2 особа | розрухуватимеш | розрухуватимете |
| 3 особа | розрухуватиме | розрухуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розрухував | розрухували |
| Жіночий рід | розрухувала | |
| Середній рід | розрухувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розрухуймо | |
| 2 особа | розрухуй | розрухуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розрухуючи | |
| Минулий час | розрухувавши |
розрухувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |