РОЗРУМ'ЯНИТИСЯ

РОЗРУМ’Я́НИТИСЯ див. розрум’я́нюватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 798.

Розрум’янитися, ню́ся, нишся, гл. Раскраснѣться. Палажка, розрум’янившись дуже, шаталась уранці в неділю по коморі. Г. Барв. 155.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 55.