РОЗПУЧНИЙ
Значення розпучний це
РОЗПУ́ЧНИЙ, а, е, діал. Розпачливий. Вітчизни берег милий Зникав і зник, І рвався мій безсилий, Розпучний крик (Граб., І, 1959, 93).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 785.
розпучний Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rozpocznij | розпучний |
розпучний Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozpuchnyi | rozpuchnyi | rozpuchnyy |
розпучний Рід - прикметник
розпучний Словоформи слова
| Називний | розпучний | розпучна | розпучне | розпучні |
| Родовий | розпучного | розпучної | розпучного | розпучних |
| Давальний | розпучному | розпучній | розпучному | розпучним |
| Знахідний | розпучний, розпучного | розпучну | розпучне | розпучні, розпучних |
| Орудний | розпучним | розпучною | розпучним | розпучними |
| Місцевий | на/у розпучному, розпучнім | на/у розпучній | на/у розпучному, розпучнім | на/у розпучних |
розпучний Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |