РОЗПУТНИК
Значення розпутник це
РОЗПУ́ТНИК, а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник. [Женя:] Я думала, що ти чистий душею, що ти з добрим, чесним серцем, а виявилось, що ти розпутник! (Кроп., II, 1958, 464).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 785.
розпутник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rasputnik | розпутник |
розпутник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozputnyk | rozputnyk | rozputnyk |
розпутник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
розпутник Словоформи слова
| Називний | розпутник | розпутники |
| Родовий | розпутника | розпутників |
| Давальний | розпутникові, розпутнику | розпутникам |
| Знахідний | розпутника | розпутників |
| Орудний | розпутником | розпутниками |
| Місцевий | на/у розпутнику, розпутникові | на/у розпутниках |
| Кличний | розпутнику | розпутники |
розпутник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 3 | 6 |
розпутник в англійській розкладці - hjpgenybr
Цитати української літератури з використанням слова розпутник
"А в лавушника синок, звиніть за слово, розпутник на весь світ"Винниченко Володимир Кирилович - Божки
"Тягне валку розпутник з собою,"Багряний Іван Павлович - AVE MARIA