РОЗПРИСКУВАТИ

РОЗПРИ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПРИ́СКАТИ, аю, аєш і РОЗПРИ́СНУТИ, ну, неш, док., перех., розм.

1. Розпліскувати, розхлюпувати бризками, маленькими краплинами (рідину).

2. рідко. Те саме, що розпри́скуватися 1. Коли лампа розприсне, то і світло її не мигтить (Фр., XI, 1952, 36).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 779.