РОЗПОЗИЧИТИ
Значення розпозичити це
РОЗПОЗИ́ЧИТИ див. розпозича́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 774.
розпозичити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rozpoczecie | розпозичити |
розпозичити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozpozychyty | rozpozychyty | rozpozychyty |
розпозичити Рід - дієслово, доконаний вид
розпозичити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпозичу | розпозичимо |
| 2 особа | розпозичиш | розпозичите |
| 3 особа | розпозичить | розпозичать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розпозичив | розпозичили |
| Жіночий рід | розпозичила | |
| Середній рід | розпозичило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпозичмо | |
| 2 особа | розпозич | розпозичте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розпозичивши |
розпозичити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |