РОЗПОЗИЧАТИ
Значення розпозичати це
РОЗПОЗИЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОЗИ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Позичати, роздавати у борг що-небудь багатьом. Охрім був чоловік такий добрячий.. Розпозичав гроші то тому, то іншому (Вовчок, І, 1955, 95); Гроші тато людям розпозичили, та й нема, а оце б треба (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 774.
розпозичати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| respository | розпозичати |
розпозичати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozpozychaty | rozpozychaty | rozpozychaty |
розпозичати Рід - дієслово, недоконаний вид
розпозичати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпозичаю | розпозичаємо |
| 2 особа | розпозичаєш | розпозичаєте |
| 3 особа | розпозичає | розпозичають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпозичатиму | розпозичатимемо |
| 2 особа | розпозичатимеш | розпозичатимете |
| 3 особа | розпозичатиме | розпозичатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розпозичав | розпозичали |
| Жіночий рід | розпозичала | |
| Середній рід | розпозичало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпозичаймо | |
| 2 особа | розпозичай | розпозичайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розпозичаючи | |
| Минулий час | розпозичавши |
розпозичати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |