РОЗПАЧУВАТИ
Значення розпачувати це
РОЗПАЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм., рідко. Впадати в розпач, виявляти розпач. [Неофіт-раб:] Ти кажеш, гріх клясти й розпачувати, а се ж не гріх — голодних об’їдати і голих обдирати? (Л. Укр., II, 1951, 230).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 759.
розпачувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| raspakovatj | розпачувати |
розпачувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozpachuvaty | rozpachuvaty | rozpachuvaty |
розпачувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розпачувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпачую | розпачуємо |
| 2 особа | розпачуєш | розпачуєте |
| 3 особа | розпачує | розпачують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпачуватиму | розпачуватимемо |
| 2 особа | розпачуватимеш | розпачуватимете |
| 3 особа | розпачуватиме | розпачуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розпачував | розпачували |
| Жіночий рід | розпачувала | |
| Середній рід | розпачувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розпачуймо | |
| 2 особа | розпачуй | розпачуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розпачуючи | |
| Минулий час | розпачувавши |
розпачувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |