РОЗПАЧЛИВИЙ
Значення розпачливий це
РОЗПА́ЧЛИВИЙ, а, е.
1. Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем. У нас в хаті ридання голосне та гірке, та розпачливе (Вовчок, І, 1955, 222); У Василька був такий розпачливий вигляд (Донч., V, 1957, 32); Над водою розлігся розпачливий зойк отця Миколая, який незграбно шубовснув у воду (Стельмах, І, 1962, 508); Степан Онуфрійович.. ніби й не чув зойків та розпачливих питань дружини (Збан., Переджнив’я, 1960, 336); // Який впав у розпач; охоплений розпачем. * Образно. Єсть у мене одна Розпачли́ва, сумна, Одинокая зірка ясна́я (Л. Укр., І, 1951, 78); // у знач. ім. розпа́чливий, вого, ч.; розпа́члива, вої, ж. Людина, що впала в розпач, піддалася розпачу. Скажи мені, фантазіє дивна,.. Як певную мету вказати розпачливим? (Л. Укр., І, 1951, 49).
2. Дуже тяжкий; безпорадний, безвихідний. Даремне думаєте, що я вже в такому розпачливому моральному стані (Л. Укр., V, 1956, 92).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 759.
розпачливий Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
desperate | отчаянный |
розпачливий Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
rozpachlyvyi | rozpachlyvyi | rozpachlyvyy |
розпачливий Рід - прикметник
розпачливий Словоформи слова
Називний | розпачливий | розпачлива | розпачливе | розпачливі |
Родовий | розпачливого | розпачливої | розпачливого | розпачливих |
Давальний | розпачливому | розпачливій | розпачливому | розпачливим |
Знахідний | розпачливий, розпачливого | розпачливу | розпачливе | розпачливі, розпачливих |
Орудний | розпачливим | розпачливою | розпачливим | розпачливими |
Місцевий | на/у розпачливому, розпачливім | на/у розпачливій | на/у розпачливому, розпачливім | на/у розпачливих |
розпачливий Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
11 | 4 | 7 |
розпачливий в англійській розкладці - hjpgfxkbdbq
Цитати української літератури з використанням слова розпачливий
"Васько і Оленка тільки й почули його розпачливий зойк:"Ячейкін Юрій Дмитрович - Важке життя і небезпечні пригоди Павла Валеріановича Хвалимона
"Одне… Друге… Од річки долетів розпачливий материн крик"Гуцало Євген Пилипович - Сім’я дикої качки
"Знову розпачливий крик пійманих дітей, яких несли татари докупи на майдан."Чайковський Андрій Якович - За сестрою
"Розпачливий крик маленького куличка"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"Але й цей розпачливий лист не зрушив султана з місця, бо Сулейман знав, що Хасекі тривожиться не так за нього, як за малого сина, якого вони, порушуючи всі відомі звичаї, відпустили за межі своєї землі, не знаючи, що з того вийде"Загребельний Павло Архипович - Роксолана
"Про забитого вчора князя Джуріже він не думав, хай лишень про нього думає ота Ясновида, але в вухах йому й досі стояв її розпачливий, а може, зляканий вереск"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"По всьому селу лунав розпачливий галас, який змішувався з різкими польськими командами і частими пострілами"Білий Дмитро Дмитрович - Басаврюк ХХ
"Раптом ясний ранок пронизав дитячий розпачливий, обурений лемент."Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях
"Розпачливий зойк вибився з грудей тисяч вояків, що лишилися на козацькім боці річки"Кащенко Адріан Феофанович - У запалі боротьби
"I зразу ж тишу розiтнув розпачливий зойк"Логвин Юрий - Слiди на плинфi