РОЗМІР

РО́ЗМІР, у, ч.

1. Величина, обсяг чого-небудь в одному або в кількох вимірах. Напружене око вбачало у пітьмі якісь тіні, що снуються в тумані, наближаються, віддаляються, приймають незвичайні розміри (Коцюб., І, 1955, 348); Це було просто сенсаційно, щоб військове судно таких розмірів зайшло в тихі, неглибокі води їхньої затоки (Гончар, Тронка, 1963, 36); Переливами різних фарб коштовних самоцвітів виграють глибокі за змістом, блискучі за формою, зовсім маленькі розміром перлини мудрості народної — прислів’я та приказки, дотепи, примовки і т. п. (Рильський, IX, 1962, 187); // Номер, що вказує на величину якого-небудь одягу, взуття. Шапку йому видали не по розміру, і вона весь час налізала на очі (Тют., Вир, 1964, 488); — Оце шинелю вона мені купила … Тільки трохи короткувата на мене … Третій розмір … (Гончар, IV, 1960, 59).

2. Величина грошової оплати або винагороди за що-небудь. Одержавши з Наркомосу стипендію, в розмірі 40 доларів, вступив [О. Довженко] до художнього приватного училища (Довж., І, 1958, 18); Родючі поля, виноградники, скільки надій, розчарувань зростало під вашим небом! То власник землі раптом підвищить розмір оренди.., то паризькі покупці присадять ціни на пристойний урожай (Ю. Янов., II, 1954, 49).

3. Величина, масштаб якого-небудь явища; сила, міра вияву чого-небудь. Тільки безперестанні кулеметні черги та залпи ворожих батарей оповідають про розмір і завзяття бою (Довж., І, 1958, 55); Невістчин жах зростав у міру того, як вона бігла додому, а там набув розміру паніки: син не повертався (Ю. Янов., I, 1954, 108); В сучасних капіталістичних країнах житлова криза набула розмірів національного лиха (Ком. Укр., 6, 1968, 66).

4. літ. Регулярно повторювана комбінація тих або інших елементів фонетичної будови мови, яка служить одиницею визначення віршового ритму. Форма поезії Грабовського різноманітна. Він вживає різні віршові розміри: ямб, хорей, дактиль, амфібрахій та ін. (Укр. літ., 9, 1957, 177).

5. муз. Конкретне вираження того чи іншого музичного метра в певних ритмічних одиницях; кількість долей певної довжини, що утворюють такт. Його пальці ворушилися, наче відбивали розмір і такт пісні (Кучер, Дорога .., 1958, 121); Існують різні тактові розміри. Їх називають відповідно до того, із скількох та з яких ритмічних вартостей вони складаються (Осн.. диригув., 1960, 8).

РОЗМІ́Р, у, ч., част. Частина зернового хліба, яку залишали мірошникові за помел; мірчук. Ще недавно діди сиві Млинів доглядали Та з унуків розмір брали, Панові зсипали (П. Куліш, Вибр., 1969, 349).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 742 - 743.

Розмір, ру, м.

1) Размѣриваніе.

2) Часть зерноваго хлѣба, остающаяся въ пользу мельника за помолъ. А я в ставу купалася, а у саду кохалася, а у млині розмір брала, мірошника сподобала. Н. п.

3) = Розмірач. Сумск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 51.