РОЗЛЮЧЕННЯ
Значення розлючення це
РОЗЛЮ́ЧЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. розлюти́ти і розлюти́тися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 732.
розлючення Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| frenzy | остервенение |
розлючення Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozliuchennia | rozliuchennia | rozlyuchennya |
розлючення Рід - іменник, середній рід, неістота
розлючення Словоформи слова
| Називний | розлючення | розлючення |
| Родовий | розлючення | розлючень |
| Давальний | розлюченню | розлюченням |
| Знахідний | розлючення | розлючення |
| Орудний | розлюченням | розлюченнями |
| Місцевий | на/у розлюченні | на/у розлюченнях |
| Кличний | розлючення | розлючення |
розлючення Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |