РОЗЛЮТУВАТИ
Значення розлютувати це
РОЗЛЮТУВА́ТИ1див. розлюто́вувати.
РОЗЛЮТУВА́ТИ2, у́ю, у́єш, док., перех., заст. Розпаяти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 732.
Розлютувати, ту́ю, єш, гл. Разозлить. Сестрина одповідь ще більш і ще гірше мене розлютувала. Стор. МПр. 36.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 49.
розлютувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rislutati | розлютуваты |
розлютувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozliutuvaty | rozliutuvaty | rozlyutuvaty |
розлютувати Рід - дієслово, доконаний вид
розлютувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розлютую | розлютуємо |
| 2 особа | розлютуєш | розлютуєте |
| 3 особа | розлютує | розлютують |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розлютував | розлютували |
| Жіночий рід | розлютувала | |
| Середній рід | розлютувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розлютуймо | |
| 2 особа | розлютуй | розлютуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розлютувавши |
розлютувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |