РОЗЛУЧЕНИЙ

Значення розлучений це

РОЗЛУ́ЧЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розлучи́ти. Люди, що скоро два роки були розлучені з сім’ями, тепер одержували від них листи (Шер., В партиз. загонах, 1947, 95); // розлу́чено, безос. присудк. сл. Олеся стоїть у старій свитині, стоїть сама одна, розлучено її з чоловіком (Вовчок, І, 1955, 30).

2. у знач. ім. розлу́чений, ного, ч.; розлу́чена, ної, ж. Той (та), що розірвав (розірвала) шлюб. Шлюбний склад населення. Що це означає? В демографії під цим розуміють кількість чоловіків і жінок, які перебувають у шлюбі, холостяків і дівчат, розлучених та овдовілих (Наука.., 10, 1971, 26).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 731.

розлучений Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
divorcedразведен

розлучений Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
rozluchenyirozluchenyirozluchenyy

розлучений Рід - іменник, чоловічий рід, істота,прикметник

розлучений Словоформи слова

Називнийрозлученийрозлучені
Родовийрозлученогорозлучених
Давальнийрозлученомурозлученим
Знахіднийрозлученогорозлучених
Оруднийрозлученимрозлученими
Місцевийна/у розлученому, розлученімна/у розлучених
Кличнийрозлученийрозлучені

розлучений Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1046

розлучений в англійській розкладці - hjpkextybq

Цитати української літератури з використанням слова розлучений

"Я з рідними розлучений, заплакані очі,"Загул Дмитро Юрійович - «Як деколи здрімається, то сниться Підгір’я…»

"Він був розлучений, жив сам"Покальчук Юрій Володимирович - Блакитне сонце