РОЗЛАД

РО́ЗЛАД, у, ч.

1. Відсутність згоди в стосунках між ким-небудь; нелад. Хто, коли, ставши в обороні бідних і слабих, не прийшов в розлад з можними й сильними?! (Кобр., Вибр., 1954, 37); Іван через розлад з батьком, якого так поважав Артьомов, почував себе недобре (Чорн., Потік.., 1956, 117); Розлад у Сніжковій сім’ї все глибше пускав своє коріння (Горд., II, 1959, 211); // Чвари, ворожнеча, розбрат. — Во́роги знатнії Предовгий час Сіяли братнії Розлади в нас, .. Щоб молодечую Згоду зірвать (Фр., XIII, 1954, 156).

2. Відсутність погодженості, єдності в чиїх-небудь діях, вчинках і т. ін. Уночі 30 липня 1705 р. почалось повстання стрільців і нижчих верств міського населення Астрахані.. Серед повсталих почався розлад (Іст. СРСР, II, 1957, 16); Директорці [петлюрівці] прикладають всіх сил, щоб дезорганізувати революцію, внести в її сили розлад (Еллан, II, 1958, 218); // Відсутність відповідності з чимсь у чиїх-небудь діях, вчинках. Вони [Лессінг і Бєлінський] бачили, що розлад між інтелігенцією і життям дійшов крайніх границь і далі йти не може (Фр., XVI, 1955, 44).

3. Порушення душевної рівноваги. Ніколи не думав Дьяконов, що праця може впливати на людину так цілюще.., може допомогти йому [Оленчуку] звільнитись від зв’язаного з цим становищем внутрішнього розладу, сумнівів та гризот (Гончар, II, 1959, 61); Кілька днів приглядався [батько] до доньки, вишукуючи симптомів розладу і, не знайшовши таких, викликав до себе в кабінет (Тют., Вир, 1964, 450).

4. Порушення нормальної діяльності, функціонування яких-небудь органів. Вранці він прокинувся і відразу відчув розлад в усьому організмі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 150); Вуйко Ілакович з огляду на шлунковий розлад у тітки Наталі делегував на родинне свято.. сина (Вільде, III, 1968, 393); Розлади внутрішнього дихання виникають при порушенні дихальної здатності самих клітин організму (Курс патології, 1956, 283).

5. Відсутність злагодженості у звучанні (музики, співів). Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (Довж., Зач. Десна, 1957, 482).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 721.

Розлад, ду, м. Разладь. Привести в розлад. Котл.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 47.