РОЗКУРИТИ
Значення розкурити це
РОЗКУРИ́ТИ див. розку́рювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 720.
розкурити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| puff | раскурить |
розкурити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozkuryty | rozkuryty | rozkuryty |
розкурити Рід - дієслово, доконаний вид
розкурити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розкурю | розкуримо |
| 2 особа | розкуриш | розкурите |
| 3 особа | розкурить | розкурять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розкурив | розкурили |
| Жіночий рід | розкурила | |
| Середній рід | розкурило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розкурімо | |
| 2 особа | розкури | розкуріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розкуривши |
розкурити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |
розкурити в англійській розкладці - hjprehbnb
Цитати української літератури з використанням слова розкурити
"— То я ось, — почав він знову, докладаючи чималих зусиль, щоб розкурити люльку, — хочу розпитати вельможного панича про дочку генерального обозного… чи це інший обозний, чи той, самий, твій батько?"Старицький Михайло Петрович - Останні орли