РОЗКОЛЮВАТИ

РОЗКО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКОЛО́ТИ, колю́, ко́леш, док., перех.

1. Ударом, тиском і т. ін. розділяти що-небудь на частини, розбивати на осколки, шматки. Двоє чоловіків з ломами плигнули на крижину й почали розколювати її на .. шматки (Шиян, Вибр., 1947, 212); Сидір Макарович розколював колуном стару пиляну кладку (Десняк, II, 1955, 340); — Який ти мусульманин, коли в чуда не віриш? А хіба ж не було так, що Магомет прилюдно розколов місяць на дві половини? (Коцюб., II, 1955, 149); Василь здригнувся, мов старий дуб, коли вдаряє в нього грім, але не можучи розколоти міцну столітню деревину, збігає по твердій корі на землю (Гжицький, Опришки, 1962, 10); * Образно. Гуменний гріб напереріз, беззвучно розколюючи веслом тонку блакить чистого неба, відображеного у воді (Гончар, Новели, 1954, 14); Випал гармати розколов степову тишу і пішов довгою луною над долиною Веприка (Рибак, ІІереясл. Рада, 1953, 503); // безос. Всі були бліді. Справді, ударся дараба передом — її би розкололо надвоє (Хотк., II, 1966, 392); // Розбивати (голову). Я чорну голову бандита, неначе ханьку, розколов (Сос., II, 1958, 424); *Образно. Виснага вичавлює очі, розколює череп (Дмит., Обпалені.., 1962, 17).

2. перен. Розділяти суспільство, колектив, організацію і т. ін. та їх членів на групи, вносячи розбіжність у думки, погляди. Треба відзначити, що в Англії тенденція імперіалізму розколювати робітників і посилювати опортунізм серед них, породжувати тимчасове загнивання робітничого руху виявилась значно раніше, ніж кінець XIX і початок XX століття (Ленін, 27, 1972, 380); Гострі суперечки розколювали громаду (Ле, Наливайко, 1957, 109); [Р у ф і н:] Чи се ж так важно, що для того варто на небезпеку наражатись? [Прісцілла:] Важно. Се може церкву розколоть надвоє (Л. Укр., II, 1951, 413); // Вносити у що-небудь внутрішній розлад, роздвоєність. Хто може нас, могутніх, підкорити? Хто в силі дружбу нашу розколоть? (Тич., III, 1957, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 707.