РОЗКОЛЬНИК
Значення розкольник це
РОЗКО́ЛЬНИК, а, ч.
1. рел., заст. Учасник розколу (у 1 знач.); // Член однієї із сект, які належать до розколу; старообрядець. Він з родини розкольників і хоч у бога не вірить, проте поганого зілля не вживає (Тют., Вир, 1964, 490).
2. перен. Той, хто вносить розкол (у 2 знач.). .. коли Бунд виставляє себе об’єднувачем, то ми відкидаємо це і заявляємо, що розкольником є якраз Бунд, який не здійснює інтернаціональної єдності с.-д. робітників у місцевих організаціях (Ленін, 24, 1972, 285); Оксана викриває об’єктивну шкідливість поведінки Гайдая, коли той, як розкольник, залишає комітет (Укр. літ., 10, 1957, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 707.
розкольник Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| schismatic | раскольник |
розкольник Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozkolnyk | rozkol'nyk | rozkol'nyk |
розкольник Рід - іменник, чоловічий рід, істота
розкольник Словоформи слова
| Називний | розкольник | розкольники |
| Родовий | розкольника | розкольників |
| Давальний | розкольникові, розкольнику | розкольникам |
| Знахідний | розкольника | розкольників |
| Орудний | розкольником | розкольниками |
| Місцевий | на/у розкольнику, розкольникові | на/у розкольниках |
| Кличний | розкольнику | розкольники |
розкольник Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 3 | 6 |
розкольник в англійській розкладці - hjprjkmybr
Цитати української літератури з використанням слова розкольник
"І було їх двоє, тих піонерів: навіжений протопоп Аввакум… Але цей розкольник був другим"Багряний Іван Павлович - Тигролови
"1 Схизмат (церк.) — у православній і католицькій церквах — розкольник."Малишко Андрій Самійлович - Приходять предки