РОЗКОЛОШМАТИТИ
Значення розколошматити це
РОЗКОЛОШМА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., перех., розм. Розгромити в бою, бійці, сутичці; // Розбити (перев. голову). Шпигун мовчав і тільки губи скривив у тонку посмішку.. Марко готовий був розколошматити йому голову (Трубл., Шхуна.., 1940, 285).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 706.
розколошматити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| raskroshite | розколошматити |
розколошматити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozkoloshmatyty | rozkoloshmatyty | rozkoloshmatyty |
розколошматити Рід - дієслово, доконаний вид
розколошматити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розколошмачу | розколошматимо |
| 2 особа | розколошматиш | розколошматите |
| 3 особа | розколошматить | розколошматять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розколошматив | розколошматили |
| Жіночий рід | розколошматила | |
| Середній рід | розколошматило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розколошматьмо | |
| 2 особа | розколошмать | розколошматьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розколошмативши |
розколошматити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |