РОЗКОЛОЧУВАТИСЯ

РОЗКОЛО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКОЛОТИ́ТИСЯ, ло́титься, док.

1. Розмішуватися, рівномірно розподіляючись у рідині; // Розбовтуватися, стаючи рідким.

2. перен. Часто і сильно битися, колотитися від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце).

3. тільки недок. Пас. до розколо́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 706.