РОЗКЛАДКА

РОЗКЛА́ДКА, и, ж.

1. тільки розкла́дка. Місце, де лежать товари для продажу. Максим Рильський охоче купував книги на вуличних розкладках (Вітч., 2, 1967, 161); //Місце на базарі, де продають приношені речі. Біля розкладки, де продається ганчір’я, старі халяви, повсть, ..Федь каже продавцеві, який похапливо запихає все до лантуха, щоб іти геть: — Сиди на місці, друже. Ти ж торговельна одиниця! (Ю. Янов., І, 1954, 166).

2. Пропорція, за якою що-небудь розподіляється. Кількість продуктів, які входять у страви, і їх співвідношення називається розкладкою або рецептурою (Технол. пригот. їжі, 1957, 11).

3. Те, що підлягає виконанню після розподілу, проведених розрахунків. — Наша програма, брати, більшовицька каже, що розкладку повинні платить тільки багаті. Це — закон. Та й з чого бідний заплатить? (Кос., Новели, 1962, 27); [Величко:] Треба робити так, щоб Чирва та його друзі не довідалися до сходки про розкладку на Горбачі (Мик., І, 1957, 51).

РОЗКЛА́ДКА, и, ж. Те саме, що розкла́дення і розклада́ння. Розкладка елементів на фази допомогла вивчити критичні точки в найважчих елементах на різних [гімнастичних] снарядах (Наука.., 5, 1968, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 702.