РОЗКЛАДЕНИЙ

РОЗКЛАД́ЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розсла́сти. — Все?.. — обвів він рукою убогі Маріїні пожитки, розкладені в напівпорожній хаті, тепло подивився на вдову (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 27); Дивлячись на розкладені на столі накази, розпорядження, донесення маршалів і листи з Франції, Наполеон замислився (Кочура, Зол. грамота, 1960, 88); Серед дворища на зеленій травиці розіслане було у три ряди біле полотно, на полотні лежав покраяний хліб, розкладені були пироги та книші, стояли миски з ряжанкою (Л. Янов., І, 1959, 399); Іван Антонович підійшов до одного з вогнищ, розкладеного мінометниками (Гончар, III, 1959, 294); В мануфактурний період основою продовжував лишатися ремісничий спосіб виробництва, хоч і розкладений на окремі операції (Маркс, Капітал, т. 1, кн. І, 1952, 430); Автор роману [«Вісімнадцятилітні»] створює досить яскравий тип безпринципного пристосованця, циніка, морально розкладеного Броньки Кульчицького, який закономірно опинився у ворожому таборі (Іст. укр. літ., II, 1956, 470); // у знач. прикм. Я тільки й запримітив у холодку, на розкладених ліжках, якихось бабусь та жінок, дідусів та чоловіків (Збан., Мор. чайка, 1959, 12); Відомо, що розкладений сонячний спектр несе тепло (Наука.., 8, 1963, 41); Партія вже почала спеціальну роботу по перевірці і поліпшенню партійних осередків непролетарського складу. Завдання цієї перевірки полягає насамперед в очищенні партії від соціально чужих їй і розкладених елементів (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 247); // розкла́дено, безос. присудк. сл. Просто посеред базару на дощатому помості висаджено кущі, квіти, розкладено фрукти (Довж., І, 1958, 458); Розкладено вогнища, пахне чабанською кашею, всюди людно, гомінливо (Гончар, II, 1959, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 702.