РОЗКАРЯЧЕНИЙ
Значення розкарячений це
РОЗКАРЯ́ЧЕНИЙ, а, е, розм.
1. Незграбно вигнутий, розчепірений. Верби над шляхом були схожі на довгі руки, що вирвались із нетрів і закам’яніли — холодні, мертві, з розкаряченими пальцями (Скл., М. Щорс, 1938, 70); Важко переставляючи розкарячені ноги, сопів Теофан з мішком на плечах (Цюпа, Грози.., 1961, 148).
2. Те саме, що розкаря́куватий 2. Перед очима у нас були кострубаті, розкарячені пні (Мур., Бук. повість, 1959, 304).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 690.
розкарячений Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| roncarati | розкарячений |
розкарячений Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozkariachenyi | rozkariachenyi | rozkaryachenyy |
розкарячений Рід - прикметник
розкарячений Словоформи слова
| Називний | розкарячений | розкарячена | розкарячене | розкарячені |
| Родовий | розкаряченого | розкаряченої | розкаряченого | розкарячених |
| Давальний | розкаряченому | розкаряченій | розкаряченому | розкаряченим |
| Знахідний | розкарячений, розкаряченого | розкарячену | розкарячене | розкарячені, розкарячених |
| Орудний | розкаряченим | розкаряченою | розкаряченим | розкаряченими |
| Місцевий | на/у розкаряченому, розкаряченім | на/у розкаряченій | на/у розкаряченому, розкаряченім | на/у розкарячених |
розкарячений Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 12 | 5 | 7 |