РОЗЗЯВКУВАТИЙ
Значення роззявкуватий це
РОЗЗЯВКУВА́ТИЙ, а, е., розм. Позбавлений спритності, незграбний, неуважний. Розрізала [Ганна] собі пальця. Марта Гаврилівна за те виспівала їй кілька докірливих слів, мовляв, «ой же ж і виросла ти, дівко, отака роззявкувата!» (Коз., Сальвія, 1959, 136).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 681.
Роззявкуватий, а, е. Разиня, невнимательный. Мужик роззявкуватий. Черк. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 45.
роззявкуватий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| restaurati | роззявкуватий |
роззявкуватий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozziavkuvatyi | rozziavkuvatyi | rozzyavkuvatyy |
роззявкуватий Рід - прикметник
роззявкуватий Словоформи слова
| Називний | роззявкуватий | роззявкувата | роззявкувате | роззявкуваті |
| Родовий | роззявкуватого | роззявкуватої | роззявкуватого | роззявкуватих |
| Давальний | роззявкуватому | роззявкуватій | роззявкуватому | роззявкуватим |
| Знахідний | роззявкуватий, роззявкуватого | роззявкувату | роззявкувате | роззявкуваті, роззявкуватих |
| Орудний | роззявкуватим | роззявкуватою | роззявкуватим | роззявкуватими |
| Місцевий | на/у роззявкуватому, роззявкуватім | на/у роззявкуватій | на/у роззявкуватому, роззявкуватім | на/у роззявкуватих |
роззявкуватий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 5 | 8 |