РОЗЖАЛЯТИ
Значення розжаляти це
РОЗЖАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., рідко, РОЗЖА́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм.
1. Те саме, що розжало́блювати 1. А коли серед гвалту гидкого І дівоча сльоза забринить, — То вона не розжалить нікого (Стар., Вибр., 1953, 56).
2. Розтривожувати, хвилювати серце, душу і т. ін. Най я довше не думаю, най серця не розжаляю (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 677.
Розжаляти, ля́ю, єш, сов. в. розжалити, лю, лиш, гл. Разжалобливать, разжалобить. Най я довше не думаю, най серця не розжаляю. Гн. І. 182. Десь у тебе, Марусе, кам’янеє сердечко: вечір стоїш, не заплачеш, матінки не розжалиш. Мет. 203. Батенька розжалила. Чуб. III. 190.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 44.
розжаляти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rezaleti | розжаляти |
розжаляти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozzhaliaty | rozzhaliaty | rozzhalyaty |
розжаляти Рід - дієслово, недоконаний вид
розжаляти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розжаляю | розжаляємо |
| 2 особа | розжаляєш | розжаляєте |
| 3 особа | розжаляє | розжаляють |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розжалятиму | розжалятимемо |
| 2 особа | розжалятимеш | розжалятимете |
| 3 особа | розжалятиме | розжалятимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розжаляв | розжаляли |
| Жіночий рід | розжаляла | |
| Середній рід | розжаляло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розжаляймо | |
| 2 особа | розжаляй | розжаляйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розжаляючи | |
| Минулий час | розжалявши |
розжаляти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 4 | 5 |