РОЗЖАЛОБИТИСЯ
Значення розжалобитися це
РОЗЖА́ЛОБИТИСЯ, блюся, бишся; мн. розжа́лобляться; док., розм. Перейнятися жалощами; розчулитися. Був [Івоніка] сильно зворушений. Докія, побачивши се, сама розжалобилася (Коб., II, 1956, 21); Коли вони, мов ярмаркові лірники, заведуть бувало на дозвіллі з братом Денисом тільки їм самим відому пісню про «пісочок, що загортає милого слідочок», то Блаженко-старший одразу розжалобиться до сліз (Гончар, I, 1954, 48); // над ким, рідко. Почати жаліти кого-небудь. Дід так розжалобився над собою й над Захарком, що трохи не заплакав (Григ., Вибр., 1959, 54).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 676.
Розжалобитися, блюся, бишся, гл. Розжалобився як вовк над поросям: відїв ніжки та й плаче. Ном. № 4692.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 44.
розжалобитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| resealability | розжалобитися |
розжалобитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozzhalobytysia | rozzhalobytysia | rozzhalobytysya |
розжалобитися Рід - дієслово, доконаний вид
розжалобитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розжалоблюся | розжалобимося |
| 2 особа | розжалобишся | розжалобитеся |
| 3 особа | розжалобиться | розжалобляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розжалобився | розжалобилися |
| Жіночий рід | розжалобилася | |
| Середній рід | розжалобилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розжалобмося | |
| 2 особа | розжалобся | розжалобтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розжалобившись |
розжалобитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |