РОЗЕТКА

РОЗЕ́ТКА, и, ж.

1. Пристрій для вмикання освітлювальних, нагрівальних та інших приладів в електромережу. В звичайну штепсельну розетку можна ввімкнути лише один електроприлад (Знання.., 10, 1967, 31); Професор висмикнув телефонний шнур з розетки (Вол., Місячне срібло, 1961, 62).

2. Маленьке блюдечко для варення, меду і т. ін. Лимон нарізують тонкими кружальцями і подають на великій розетці або плоскій вазі (Укр. страви, 1957, 285); Столи багатьох киян прикрасив посуд, випущений заводом художнього скла,— кришталеві салатники, розетки, попільнички (Веч. Київ, 19.I 1963, 1).

3. бот. Група листків, скупчено розташованих на вертикальному стеблі, ледве піднятому над землею. Розмножуються суниці вкоріненими розетками, що утворюються на однорічних пагонах — вусах (Сад. і ягідн., 1957, 26); У квітні на лісовій галявині з невеличкого кореневища, де було накопичено вдосталь поживних речовин, з’являється розетка гофрованих листочків з китицею жовтеньких квітів [первоцвіту] (Знання.., 4, 1974, 28).

4. спец. Те саме, що розе́та. На цих плитах [Софійського собору] вирізьблені складні узори з плетива, розеток, хрестів (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 515); У геометричному орнаменті килимів переважають такі елементи, як квадрат, ромб, прямокутник, розетка (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 62).

5. Стрічка, тасьма, шнур, зібрані в пучок у вигляді квітки, яка є прикрасою на одязі, розпізнавальним знаком і т. ін. Сивий дідуган у зеленому мундирі з розеткою підтюпцем підбігає до пана з золотим шитвом і щось шепоче йому на вухо (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 45); Вінки виготовляють і з кольорових стрічок — у вигляді бантів або розеток навколо голови (Збірник укр. нар. танців, 1957, 93); // Оторочка на значку у формі квітки з однаковими пелюстками. Він побачив па грудях у матері металевий значок із червоною розеткою, з маленьким портретом Леніна в овалі (Донч., VI, 1957, 111).

6. Скляний, кришталевий, фарфоровий або металевий кружечок з отвором посередині, який охороняє свічник від крапель воску, стеарину і т. ін. Блищали бронзові жирандолі з високими восковими свічками в кришталевих розетках (Тулуб, Людолови, І, 1957, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 675.