РОЗДІЛЯТИСЯ

РОЗДІЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся і рідко РОЗДІ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗДІЛИ́ТИСЯ, ділю́ся, ді́лишся, док.

1. Ділитися на частини, шматки і т. ін.; // Поділятися на менші одиниці (про колектив людей). Розділяйтеся на три купи і ставайте на три дороги перед трьома брамами (Довж., І, 1958, 248); Для того щоб прискорити ремонт, Власенкова бригада розділилась (Ткач, Плем’я.., 1961, 351); // Утворювати розгалуження; розгалужуватися. Ріка під містком розділялася надвоє (Баш, Вибр., 1948, 79); Далі розлилось Червоне море і розділилося по половині (Л. Укр., І, 1951, 256).

2. Ділитися на якесь число без лишку.

3. Розподіляти між собою (спільне господарство, майно і т. ін.). Брати у батьківській жили старій оселі, Не розділявшися (Рильський, Поеми, 1957, 27).

4. Роз’єднуватися, утворюючи проміжок між ким-, чим-небудь. Руденька рідка борідка розділялася на два довгі клиночки і вся світилась наскрізь (Н.-Лев., II, 1956, 57); // Розходитися в різні боки. Гребці розділилися. Іван вийшов на берег, а Пилип поплив за човном (Мирний, І, 1954, 312); Лена вправо, я ж уліво — й розділилися умить (Тич., II, 1957, 325); // Розмежовуватися, відділяючись чим-небудь, що є посередині. Приміщення розділяється довгим коридором.

5. перен. Бути різними; виявлятися суперечливими. Гадки розділилися. Йон з Прохірою стояли на першому проекті та покладали надію на службу божу; Маріцца схилялася на Йонів бік (Коцюб., І, 1955, 275); Іти чи не йти Усманові увечері до Марти? Думки батарейців про це розділились (Гончар, Маша.., 1959, 8).

6. тільки недок. Пас. до розділя́ти, розді́лювати 1 — 3.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 666.

Розділятися, ля́юся, єшся, сов. в. розділи́тися, лю́ся, лишся, гл. Раздѣлять, раздѣлить между собой. Давай гроші — розділімося. Чуб. І. 159. Бодай ти з душею розділився! — пожеланіе смерти. Мнж. 171.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 42.