РОЗДРОЧУВАТИСЯ

РОЗДРО́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗДРОЧИ́ТИСЯ, рочу́ся, ро́чишся, док., розм.

1. Те саме, що роздрато́вуватися 1. Роздрочилися всі троє до крайності, бо всі троє, спорячи, не добирали виразів (Л. Укр., V, 1956, 61); — К дияволу кармазинів! — загукала громада, роздрочившись, як бугаї (П. Куліш, Вибр., 1969, 72); Хоть нижчий він од січовика, а як роздрочився, так страшно й глянуть на його постать (Стор., І, 1957, 338).

2. тільки недок. Пас. до роздро́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 671.