РОЗГУТОРИТИСЯ
Значення розгуторитися це
РОЗГУТО́РИТИСЯ, рюся, ришся, док., діал. Розговоритися. На другий рік, десь знов о такім часі, здибав я старого вугляра. Розгуторився з ним про його життя (Фр., І, 1955, 56).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 661.
Розгуторитися, рюся, ришся, гл. Разговориться, разболтаться. Між людьми рідко-рідко коли розгуториться, та й то ще не з усяким. Сим. 228.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 41.
розгуторитися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rasputitsa | розгуторитися |
розгуторитися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozghutorytysia | rozghutorytysia | rozhutorytysya |
розгуторитися Рід - дієслово, доконаний вид
розгуторитися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгуторюся | розгуторимося |
| 2 особа | розгуторишся | розгуторитеся |
| 3 особа | розгуториться | розгуторяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розгуторився | розгуторилися |
| Жіночий рід | розгуторилася | |
| Середній рід | розгуторилося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгутормося | |
| 2 особа | розгуторся | розгутортеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розгуторившись |
розгуторитися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 6 | 7 |