РОЗГУТОРИТИ
Значення розгуторити це
РОЗГУТО́РИТИ, рю, риш, док., діал. Те саме, що розгуто́ритися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 661.
Розгуторити, рю, риш, гл. — мову. Разговориться. Із вітром сонечко розгуторило мову про силу, бачите, хто з них моцніший був. Греб. 375.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 41.
розгуторити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| razotrite | розгуторити |
розгуторити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozghutoryty | rozghutoryty | rozhutoryty |
розгуторити Рід - дієслово, доконаний вид
розгуторити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгуторю | розгуторимо |
| 2 особа | розгуториш | розгуторите |
| 3 особа | розгуторить | розгуторять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розгуторив | розгуторили |
| Жіночий рід | розгуторила | |
| Середній рід | розгуторило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгутормо | |
| 2 особа | розгутор | розгуторте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | розгуторивши |
розгуторити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 11 | 5 | 6 |