РОЗГУРКОТАТИСЯ

РОЗГУРКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і РОЗГУРКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док., розм. Підсил. до розгу́ркатися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 661.

Розгуркотатися, чу́ся, чешся, розгуркоті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. = Розгуркатися.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 41.