РОЗГВИНЧУВАТИ
Значення розгвинчувати це
РОЗГВИ́НЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗГВИНТИ́ТИ, гвинчу́, гвинти́ш, док., перех.
1. Роз’єднувати на частини що-небудь згвинчене. Він заклопотано розгвинчує якусь апаратуру, складаючи її (Ю. Янов., IV, 1959, 78); Данко неохоче розгвинчує свої коньки (Вільде, Повнол. діти, 1960, 179).
2. перен., розм. Робити неврівноваженим, нетвердим.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 647.
Розгвинчувати, чую, єш, сов. в. розгвинти́ти, чу́, ти́ш, гл. Развинчивать, развинтить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 38.
розгвинчувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Unscrew | развинчивать |
розгвинчувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozghvynchuvaty | rozghvynchuvaty | rozhvynchuvaty |
розгвинчувати Рід - дієслово, недоконаний вид
розгвинчувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгвинчую | розгвинчуємо |
| 2 особа | розгвинчуєш | розгвинчуєте |
| 3 особа | розгвинчує | розгвинчують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгвинчуватиму | розгвинчуватимемо |
| 2 особа | розгвинчуватимеш | розгвинчуватимете |
| 3 особа | розгвинчуватиме | розгвинчуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розгвинчував | розгвинчували |
| Жіночий рід | розгвинчувала | |
| Середній рід | розгвинчувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розгвинчуймо | |
| 2 особа | розгвинчуй | розгвинчуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розгвинчуючи | |
| Минулий час | розгвинчувавши |
розгвинчувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 13 | 5 | 8 |