РОЗВІНЧУВАТИСЯ
Значення розвінчуватися це
РОЗВІ́НЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗВІНЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. розм., заст. Припиняти церковний шлюб з ким-небудь. [Олена:] А цей перстень (зрива з пальця перстень) хай він пропаде, — це Андріїв перстень!.. (Кида його у вікно). Тепер я з Андрієм розвінчалась! (Кроп., І, 1958, 474).
2. тільки недок., перен. Пас. до розві́нчувати 3. У кінодрамі «Охоронець музею».., присвяченій темі переходу буржуазної інтелігенції на бік революції, розвінчувався буржуазний націоналізм (Укр.. кіномист., II, 1959, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 635.
розвінчуватися Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| rosuva | розвінчуватися |
розвінчуватися Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| rozvinchuvatysia | rozvinchuvatysia | rozvinchuvatysya |
розвінчуватися Рід - дієслово, недоконаний вид
розвінчуватися Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розвінчуюся | розвінчуємося |
| 2 особа | розвінчуєшся | розвінчуєтеся |
| 3 особа | розвінчується | розвінчуються |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розвінчуватимуся | розвінчуватимемося |
| 2 особа | розвінчуватимешся | розвінчуватиметеся |
| 3 особа | розвінчуватиметься | розвінчуватимуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | розвінчувався | розвінчувалися |
| Жіночий рід | розвінчувалася | |
| Середній рід | розвінчувалося | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | розвінчуймося | |
| 2 особа | розвінчуйся | розвінчуйтеся |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | розвінчуючись | |
| Минулий час | розвінчувавшись |
розвінчуватися Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 14 | 6 | 8 |